Апатія: чому нічого не хочеться?

Розглянули 9 поширених причин. Яка вам відгукнеться?
Безкінечно можна дивитись на 3 речі: вогонь, воду і людину, яка знає чого хоче і впевнено йде у напрямку своїх бажань. Нам подобаються такі люди: вони мають особливий блиск у очах і, здається, безкінечну енергію.
Кожен із нас почувався схоже у дитинстві, коли в ньому запалювалось певне бажання і захват від думки, що це може бути реалізовано. А потім — «перехочеш!» із вуст близької людини. Не знаю, як ви, а я досить часто чула це слово у відповідь на свої дитячі забаганки.
На жаль, з деякими людьми так і стається. В якийсь момент вони можуть усвідомити, що і справді нічого не хочуть. Перехотіли.
«Не хочу розвиватись професійно і просто розвиватись»
«Не хочу ходити на побачення і будувати стосунки»
«Не хочу пробувати нічого нового, навіть коли життя до оскоми нудне»
Якщо знайомо, то давайте подивимось, чому людям може здаватись, що у них немає ніяких бажань. «Здаватись» тут підкреслено, бо насправді певні бажання у нас є завжди. Якщо прислухаюсь до себе, то зараз я б хотіла капучино і замість того, щоб готувати цей матеріал, швидше на кілька днів відправитись у відпустку :) Ми маємо бажання завжди, але інші наші звички і переживання можуть стишувати їх голос. І сьогодні поговоримо про 9 можливих причин, що заважають нам хотіти.
1

Депресія

Депресія — захворювання, що проявляється у зниженому, пригніченому настрої, переважання депресивних думках та зниженні здатності людини виконувати щоденні повсякденні функції. Депресії притаманний низький рівень дофаміну, а саме дофамінова система є ключової ланкою у процесі формування та реалізації бажань.
Тому якщо тривалий час (більше 2-х тижнів) ви спостерігаєте симптоми пригнічення, порушення сну чи апетиту; якщо вам важко вставати з ліжка і виконувати звичну для вас роботу, є сенс не стільки шукати бажання, що вас «замотивують», але й пройти діагностику у психіатра.
2

Брак віри в себе

Мені важливо вказати цю причину другою, бо я бачу її як одну із найважливіших. Якщо ви помічаєте, що коли у вас з’являється бажання до чогось, ви ловите себе на думці, що це нереально / тупо / «не на часі», то, певно, ви просто не вірите, що це бажання може бути досягнуто вами, а тому присікаєте його у зародку.
Правда в тому, що саме бажання дають нам енергію жити. Та для формування мотивації нам потрібні не тільки вони, але й наша віра, що ми здатні це зробити. Коли цієї віри немає, у нас може формуватись стиль мислення, де бажання сприймається як щось таке, де «хотіти не шкідливо», але безглуздо. Бо ви, як би не старались, не отримаєте те, чого хочете. В будь-якому випадку ви так для себе вирішили.
3

Втома і апатія

Так, все настільки банально. Можливо, здається, що нічого не хочеться просто тому, що насправді ви не помічаєте слона у кімнаті? І цей слон — ваше гігантське бажання відпочити?
Прислухайтесь до нього: щоб чогось хотіти, нам потрібна енергія на генерування і згодом реалізацію бажань.
4

Надто багато «треба»

Якщо ваше життя — це суцільні «треба», і ці треба займають майже весь час, то у мене для вас невтішні новини. Гарно, коли наші умовні треба і хочу не заважають один одному. Та так буває тільки коли ми навчились тримати оптимальний для себе баланс між бажаннями і зобов’язаннями.
Часто наші «треба» і «хочу» конфліктують. Та найгірша ситуація тоді, коли ми повністю відмовляємось від розкоші чогось хотіти під гнітом того, що «потрібно» (комусь).
5

Слабкий менеджмент власних бажань

Діти спонтанно формулюють бажання, їм не потрібно докладати до цього зусиль. При цьому вони не оцінюють ймовірності, не починають знецінювати себе та думати, що це якесь дивне і недолуге бажання (якщо батьки їм цього не скажуть). Разом із тим діти мають небагато можливостей самостійно реалізувати власне бажання, тому впираються у можливості батьків.
Але дорослі — інша справа. Наші бажання повинні вписуватись у стиль нашого життя, в ідеалі не сильно шкодити нам, нашій кар’єрі і стосункам. Тому на зміну імпульсивному способу «хотіти», який притаманний дітям, ми маємо сформувати систему менеджменту наших бажань таким чином, щоб зберегти здатність відчувати бажання, ставитись до них критично і з турботою до себе. Взяти енергію своїх бажань, щоб виробити бачення власного майбутнього, перетворити бажання на цілі і намітити шлях їх досягнення. Навчитися відчувати енергію і задоволення, втілюючи бажання у життя.
Цілком реальні навички, якщо замислитись. Шкода, що їх не вивчають у школі.
6

Асоціювання бажань із негативними переживаннями

Так-так, бажання мають давати нам силу, задоволення і енергію. Хотіти має бути приємно. Якщо при цьому ви страждаєте, ви робите щось не так. Якщо, реалізуючи чи думаючи про своє (чи не свої) бажання, ви відчуваєте сором, страх, злість, розпач, зневіру, досаду, розчарування (список можна продовжити), то цілком ймовірно, ви будете мати складнощі і з формулюванням власних бажань, і з їх втіленням.
Наш мозок працює за принципом пошуку задоволення та уникнення страждань. Тобто поведінка, яка приносить вдоволення, буде підкріплюватись, а те, що викликатиме страждання і дискомфорт, ми будемо всіляко уникати. Якщо наші бажання пов’язані з великою кількістю небажаних емоцій, вони будуть витіснятись, і нам може здаватись, що ми нічого не хочемо.
7

Ви думаєте, що бажання — це щось погане

Цей пункт — своєрідне продовження попереднього. Тільки там йдеться про емоційну сферу, а тут про переконання. Тобто наші звичні думки, які управляють нашими рішеннями і емоціями.
Якщо ви коли-небудь ловили себе на думках на кшталт «ага, чимало хочеш», «у мене нема часу думати, що я хочу», «йти за бажаннями — то для безробітніх / багатих / ідіотів тощо», «менше хочеш, більше отримуєш», «бажання ведуть до розчарувань» то, можливо, йдеться про певні ваші переконання, які заважають мати достатньо добрий менеджент власних бажань.
8

Ви зазнали невдачі і поки не оговтались від цього

Якщо ви чогось довго хотіли, приклали туди багато зусиль і зрештою не змогли це отримати, ви можете відчувати пригнічення і розчарування. Так почуватись — нормально, та іноді у подібний період ми можемо вивчити, що наші бажання і прагнення не мають ніякого сенсу, тому не варто й хотіти / починати.
9

Сприйняття здійснення бажання як належне

Ви навіть не уявляєте, яку медвежу послугу ви робите власній дофамінові системі, коли забиваєте на святкування реалізації власних бажань / досягнення цілей. Більше того, багато людей навіть навпаки, отримуючи бажане, почуваються розчаровано. Мовляв, і це все?
Чи мозок, який працює за принципом пошуку задовлення, влаштує такий варіант? Знецінювати «синицю в руках», применшувати цінність отримання бажаного і не давати собі час радість і святкувати — погана звичка, яка зрештою може привести до того, що в якийсь момент ми будемо саботувати власні бажання.
Сподіваємось, цей матеріал допоміг вам розібратись у можливих причинах відсутності бажань. Ми віримо, що із наших бажань і їх реалізації починається життя життя, яким ми зрештою будемо задоволені. Наша задача — навчитись бути добрими менеджерами нашим бажанням, і вміти самостійно себе і надихнути, і підтримати, і побудувати план, і реалізувати його, і зрештою себе похвалити.
Якщо ж ви відчуваєте труднощі у якомусь із цих процесів, запрошуємо у роботу спеціалістів платформи «Твій психолог», що працюють із темою бажань, цілепокладання та планів. І цій тематиці працюють:
Таня
Дар’я
Дар’я
Світлана
твій психолог
Кваліфікованих спеціалістів із досвідом, відповідною вищою освітою та відгуками знайдете на платформі «Твій психолог».