Чому люди стають психологами? Блог психолога

Чомусь панує ідея, що психологами стають люди, щоб вирішити свої особисті проблеми. Та чи завжди це так? Нещодавно ми запитали психологів нашої платформи «Твій психолог», що привело їх у психологію — і ділимось відповідями спеціалістів з тобою.

Іван

Практикуючий психолог, психотерапевт у клієнт-центрованому підході із 3-річним практичним досвідом

Сторінка Івана

До психології я прийшов через невдоволення, намагання зрозуміти причини подій, які траплялися зі мною, та бажання змінювати життя. Від інтересу до подолання власних проблем прийшов до цікавості у подоланні проблем інших.

Бажання допомагати людям зустрілося із небажанням контактувати із чужою кров’ю, саме тому із думками про класичну медицину довелося попрощатися. Натомість з’явилося величезне захоплення сферою ментального здоров’я. Ось майже чотири роки кайфую від найцікавішої роботи у світі, де історії різних Всесвітів переплітаються і щодня проходять крізь мене.

Катерина

Психологиня із 3-річним практичним досвідом, психотерапевтка у клієнт-центрованому напрямку; членкиня Національної психологічної асоціації

Сторінка Катерини

Рішення стати психологом я прийняла по завершенню бакалаврату. Зі мною у той момент сталося дві важливі речі у житті: досвід клієнта у груповій терапевтичній групі та навчання за кордоном. У той момент я зрозуміла, як не хочу і як хочу одночасно. Це розуміння стосувалось мене, мого життя і професії.

Насправді, я обираю бути психологом/психотерапевтом щоразу. Щоразу, коли іду на нове навчання, зустрічаю нових клієнтів чи йду на супервізію.

Марія

Сімейна психотерапевтка, спеціалістка у роботі з дітьми, підлітками та сімейними стосунками із 5-річним практичним досвідом

Сторінка Марії

З дитинства я мала змогу спілкуватись зі справжнім практикуючим психологом — моєю мамою. Вона щиро закохана у свою професію, тому не дивно, що я також почала цікавитись психологією. Я бачила, скільки сил та знань потрібно для того, щоб бути висококваліфікованим спеціалістом. Скажу чесно, спочатку лякав тяжкий та довгий шлях, та вже навчаючись, проходячи власний досвід психотерапії, з кожним роком я ще більше закохувалась. Розпочавши довгоочікувану роботу з клієнтами, я точно відчула: це на 100% моє.

Юлія

Психологиня в мультимодальному підході: клієнт-центрована терапія + напрямки КПТ третьої хвилі; членкиня Національної психологічної асоціації

Сторінка Юлії

Рішення бути психологом стало більш усвідомленим на 3 курсі академії: пам’ятаю, що хотіла працювати в дитячій кімнаті поліції з підлітками, які загубились. Та після академії працювала психологом в лікарні. Це був важливий досвід, та й медична галузь, погано профінансована, змушувала багатьох моїх колег йти із психології. Це сіяло вагання у мені також, однак щось всередині стримувало: я відчувала, що попри труднощі це мій шлях.

І досі кожного дня я обираю бути психологом. Тому що для мене є цінним, коли клієнти приносять своє вразливе й довіряють його мені. Маючи це зараз, я рада, що не зрадила собі тоді.

Катя

Лікарка-психіатриня, гештальт-терапевтка; учасниця Спілки психотерапевтів, що практикують гештальт підхід (ВСППГП)

Сторінка Каті

Я мала бути лікарем, але у певний момент життя зрозуміла, що хочу займатися психологією, тому що це моє покликання. Розуміння цього прийшло із досвідом особистої терапії, тими усвідомленнями, що приходили під час, надихали на зміни, від яких я почувалась щасливо.

Зараз я роблю те, в чому бачу сенс, і готова приймати цю діяльність із всіма підводними каменями. Я приймаю психотерапію такою, як вона є, і тому мені так легко її любити.